Даниэла Крис

Київ. Чергова атака
Я за ніч та ранок провела чотири заняття.
Вайб якийсь такий -


Оце зараз допрацюю, Стерненку на русоріз копієчку закину та піду спати.
Оригинал записи на Дыбре

Іноді мені буває трошки соромно, що ніби як я дуже везуча порівняно з багатьма іншими.
Назад до нормального стану мене вертає те, що, коли я трошки описую своє життя та будення знайомим, вони роблять квадратні очі та кажуть "Як-то ти ще тримаєшся і не в дурці??"

Я просто відмовляюся транслювати негатив, щоб не примножувати його в собі. У мене це працює саме таким чином.
Тому і постики всі такі позитивні.
Оригинал записи на Дыбре

Зізнаюся в любові до Андре Ріє та його оркестру. Це таке пишне та захоплююче дійство - і хай там йому закидають надмірне шоуменство та потурання смакам публіки. Так, він не для снобів, він для безтурботних людей, що можуть собі дозволити провести вечір, за келишком хорошого вина слухаючи музику.
Доречі, Штраус, якого дуже любить Ріє,  наслухався свого часу приблизно того ж.

Класика може бути радісною, я вважаю.

Watch on YouTube

Оригинал записи на Дыбре

Хто не знає - Філіп Карл великий авторитет в царині класичної виїздки.
Для себе відмічаю - 57:49 What are Flexions and How to Make the Horse Light in the Mouth

Watch on YouTube

Ну і на додачу - тренування та лекція від майстра.

Watch on YouTube

Watch on YouTube

Оригинал записи на Дыбре

Дивлюся "Франкенштейна" Гільєрмо дель Торо.
Капітан - одне лице з Робертом Бровді ака "Мадяр".
Ларс Мікельсен. Так, брат Мадса Мікельсена, якого я не виношу. Причому втричі симпатичніший.
Оригинал записи на Дыбре

Працюємо потихеньку, входимо в пізню осіні, відчуваємо переваги критого манежа.
Рубрика "шоб я так жив" - з солярієм після теплого душика та масажем.

Трошки вирішила пошопогольнічати - та прикупила одні красіві ногавки на переда (смарагдові Ескадрони) та неопреновий чорний стан на повсякденку. Бо білий ми вже трошки ухайдохали, віддала його знайомій, яка якраз нового коняку придбала, якого треба до ногавок привчати, то їх якраз не шкода буде, якщо порве чи ще щось.

А ще зрозуміла, що колінка та литки ниють, якщо довго їздити а особливо якщо не просто сидіти, а щось іще з верха робити. То встало питання стремен shock absorbing. А вони ж дорогі як сволота, в районі 300 ойро. И тут прям підкидає мені мрзд - у дівчинки, котра амуняшку з Голандії возить, на продаж є злегка б\у TechStirrups - як раз з амортизатором.
Сьогодні забираю, післязавтра попробую на коні.
Оригинал записи на Дыбре

Замовила в одній конторі накінечники для стріл - у них типу майстерня та власне виробництво. При замовленні максимально все вказала - фунтаж лука, жорсткість, довжину, потрібні розміри та вагу наконечника.
І все одно дядя-майстер пів дня сношав мені мозок, повторюючи, уточнюючи иа періодично запитуючи, чи точно я хочу післяплату на Новій рошиі. А може я б йому гроші на карту перевела?

Альо, чувак, якби в тебе не було б функції пісояплати на Новороштівській доставці, я б хулі в тебе щось замовила, повір!
І Те, що ти мені вже два дні замовлення відправояєш, мене иільки укріпляє в думці, що пісояплаьа була найкращим вибором.
Оригинал записи на Дыбре

Я прямо дивуюся тому, наскільки наявність хоббі - коні, тераріумістика етс - прокачує мені соціальний скіл. Я в оригіналі-то той самий горобчик-соціофобчик - але за недовгий час на новій конюшні встигла задружитися з кількома людьми включаючи конюхів.
Сагу про те, яким чином я почала стріляти з лука, читати тут. Теж ніяк не соціофобна історія.
Трошки з себе дивуюся.
Оригинал записи на Дыбре

Ще трошки роздумів про їжу.
Зрозуміла - перестаю себе поважати, коли усвідомлюю, що смаколиками намагаюся компенсувати якісь емоційні негаразди. Типу "к'мон, Кши, ти настільки примітивна, що нічого кращого ніж зжерти тістечко від нудьги чи туги тобі в голову не приходить?"
І оце працює, ще й як.
Оригинал записи на Дыбре

Ну що, ще один тиждень в режимі 6\1. Тобто 6 днів є якісь тренування, 1 день нічого нема. 5 днів кінних, з них 4 верхи та 1 працювали з землі. Та один день стрільба з лука.
Ну що я можу сказати - м'язи качаються не тільки в коня, але й у мене.
Кінь трошки підбішує своїми принцесними витівками, як я це називаю - коли раптом щось починає лякати, скажімо якийсь кут манежа чи плаца. Але таких витівок стає все менше, чи то магній діє, чи регулярна та навіть трошки занудна робота.

Лук притягла додому, навіть придумала, як та де тренуватися та в що стріляти - притягла з конюшні старий мішок з-під тирси, наб'ю старим шматтям і буде добре. Сама стрільба вже стає дзеном, майже потоком. Не так сильно треба слідкувати за технічними базовими моментами.

Щодо приведення себе в форму та їжі - їсти багато стало нецікаво. От саме так воно відчувається - нецікаво. Бо я від їжи завжди отримувала більше емоційного, ніж поживного, а тут потреба в емоційному починає закриватися.
Щоправда, під відпочинок - а це перегляд чи читання, - часто хочеться смачненького з чайочком. Бо ще з дитинства це було - бабуся, поки батьки на роботі, приносила картоплі вареної з огірками та ковбасою і я із задоволенням то все вминала під книжку. І це було навіть не про їжу, а про спокій та піклуванняю.
Не відмовляю собі в такому "пожувати" і зараз - питання тільки в тому, що саме є смачненьким. Нарізане яблуко та горішки замість печенюх та булочок, до прикладу.
Відслідкувала, доречі, від чого мене розносить найшвидше - від випічки, хліба та всього такого.


Оригинал записи на Дыбре